Чужие драмы всегда невыносимо банальны.
Я так устала.... Все хорошо.... Просто мне надоело решать все за нас двоих. Говорит: поехали во Львов. Говорю: поехали.
Потом: ну ты же найдешь нам тур, отель, ну и все такое.
Нашла, заказала. Ну конечно на вокзал мы вместе поехали билеты купили.
Потом:ну ты же соберешь нам сумку.
Соберу, конечно, кто кроме меня это сделает.
Абсолютно ничего не делает.
Я люблю заботиться о нем. Мне это приятно. Но самое простое можно же делать.
Я тоже хочу заботы. Подарки он делает, гулять ходим, но иногда так хочется, чтоб просто обнял и сказал: отдохни, я сам сделаю!
Может я сама виновата, приучила его к этому, разбаловала?
Потом: ну ты же найдешь нам тур, отель, ну и все такое.
Нашла, заказала. Ну конечно на вокзал мы вместе поехали билеты купили.
Потом:ну ты же соберешь нам сумку.
Соберу, конечно, кто кроме меня это сделает.
Абсолютно ничего не делает.
Я люблю заботиться о нем. Мне это приятно. Но самое простое можно же делать.
Я тоже хочу заботы. Подарки он делает, гулять ходим, но иногда так хочется, чтоб просто обнял и сказал: отдохни, я сам сделаю!
Может я сама виновата, приучила его к этому, разбаловала?
Вот я как мамочка тоже... Достало!
Які ж ви молодці! Все робите! Усім допомагаєте! І це для вас не звичайні речі, а якісь особливі! ВАУ! Супер!
Але натомість, щоб роздивитись, чи в крайньому випадку запитати, що роблять для вас інші люди у відповідь - ви просто говорите: "Абсолютно ничего не делает"...
Чому так?
...Навіть якщо вони зі шкури вистрибнуть, роблячи для вас щось "ОСОБЛИВЕ", ви цього не помітите, бо для вас їх вчинки - "звичайні речі, так і має бути".
Павший романтик, я не повірю, що він ніколи у житті не говорив тобі "отдохни, я сам сделаю!"... Скоріш за все ти просто цього не помітила, чи вже забула.. бо ... (^дивись вищче^)
У вашому випадку любов перетворилась на торгівлю - ви їм, а вони повинні вам...
Ось тільки ви тогруєте різними товарами, на який маєте безліч пропозиції, але замалий попит.
Взяв, обісрав добрих дівчат...
Не дивлячись на те, що вони мені подобаються (-:
...
Цьом вас в губки, миленькі дівчата. Не ображайтесь! Ви чудові істоти (-: То просто я гівнюк рідкісний
Да, ты по-говняному поступил! Ты, тоже, блин, много текста пишешь, но это все общие фразы и вода! Ты просто мужик и это обычная солидарность!
Я хотела поддержки, чтоб меня успокоили... Мне иногда хочется этого... Я же не коняка, чтоб постоянно пахать...
Ты тоже мне очень нравишься, но мог бы хорошее написать что-то.
Впрочем, мужчины не способны признать, что они невнимательные, не умеют ценить и делают меньше всего чем женщины. Они умеют только руками махать и доказывать, что женщины капризные, требовательные и просто не обращают внимание....
Короче бла-бла-бла....
Проехали....
Мы не найдем компромиссс...
Да, я такий - неуважний, не вмію цінувати нічий труд, окрім власного, і намагаюсь робити набагато менше інших, а отримувати набагато більше (-:
Що в цьому такого? Я таким був, таким і залишусь (мабуть)...
До речі, чому це ти засудила мене, що я нічого доброго вам не написав? Я ж написав, що ви чудові істоти!!!! Чи це вже не є чимось добрим та приємним?
Ось так і в твоїй проблемі - помічаєш лише те, що бажаєш помітити...
Цьом, люба! Не переймайся. Ти ж знаєш, я завжди поруч, завжди підтримаю...
Ось тільки роблю я це ... якось по-своєму (-:
Спасибо за поддержку!
Конечно, мы чудові істоти!!!! Просто если бы вы нам это чаще говорили, было бы просто замечательно!
А ще ви єдині та неповторні (-:
Я не могу.... У меня силы воли не хватит!